Abstract:
У статті описано й проаналізовано фонетичні засоби вираження конотативної семантики в
художніх текстах сучасного українського письменника-мислителя Мирослава Дочинця. Виділено
лексеми із фонетичними показниками конотованості – мовні одиниці (звукосимволічні слова), у
яких наявні маркери якісної і кількісної звукової експресії. Фонетично виразними витлумачено
слова з кількісною інтенсифікацією окремих звуків і звукосполучень у них, що експліковано,
зокрема, в емфатичному розтягуванні звука. З’ясовано, що значно активніше конотативна семантика
виявляється через якісну інтенсифікацію окремих елементів фонетико-фонологічної системи
сучасної української мови, яка пов’язана зі знаною в мовознавстві теорією звукосимволізму.
Яскравим виразником конотації тут виступає звукова інтенсивність чи то першого, чи то останнього
слова в реченні.
Доведено, що фонетичні одиниці як одні зі структурних складників текстового утворення,
зокрема прозового, у поєднанні з іншими складниками (лексико-семантичним, граматичним
тощо) відіграють важливу роль в організації цілісної конотативної семантики художнього тексту
з усіма її елементами (емотивністю, інтенсивністю, власне семантичним елементом і образним
конституентом). Крім того, вони сприяють увиразненню динаміки та естетики художнього тексту.
Отримані результати дослідження дозволять розширити можливості вивчення конотативної
семантики в художньому дискурсі та поглибити ефективність мовознавчих досліджень у сфері
етно-, соціо- та психолінгвістики.
