Abstract:
У статті окреслено різні підходи до вивчення проблеми редагування та визначено магістральні
напрями дослідження в галузі едитології. З огляду на сучасні тенденції в лінгвістиці, основну увагу
розвідки зосереджено на розкритті особливостей редагування перекладів текстів інституційного
дискурсу, а саме його академічного та наукового різновидів. Вибір матеріалу дослідження зумовлений
кількома причинами: по-перше, відсутністю наукових публікацій щодо визначення специфіки редагування
текстів різних типів дискурсів, по-друге, академічний та науковий підвиди інституційного дискурсу
є безпосередніми сферами комунікації та здійснення освітньої діяльності студентів-перекладачів, тому
розуміння характерних рис і труднощів при перекладі та коректурі сприятиме покращенню якості
підготовки майбутніх фахівців у галузі перекладу. Розмежовано поняття академічний і науковий типи
інституційних дискурсів та описано їхнє жанрове різноманіття. Залучення даних теорії редагування
дозволило виділити чотири групи параметрів, які допомагають оцінити якість виконаного перекладу
тексту саме академічного та наукового дискурсів як з англійської мови на українську, так і з української
на англійську: це параметри "проблеми передачі сенсу / значення", "проблеми змісту", "проблеми мови
і стилю" та "проблеми фізичного представлення тексту". У ході розвідки було проведено аналіз типових
помилок шляхом зіставлення тексту оригіналу та його перекладу і встановлено їхню таксономію
відповідно до параметра редагування. Визначено низку специфічних для українськомовного перекладача
хиб на різних мовних рівнях, що виникають у результаті мовної інтерференції.
