Abstract:
Дослідження показує, що спектр мовних засобів, вербалізованих емоцією страху, досить різноманітний, базується не лише на прямій назві прояву емоції, а й включає слова та вирази, що описують емоційні та фізіологічні зміни, поведінкові та вербальні реакції.
Перспективами подальших досліджень є вивчення емоції страху та способів її вербалізації у вітчизняних і зарубіжних працях, а також у визначенні критерію інтенсивності емоції страху в контексті. Запропонований підхід до дослідження концепту «страх» може бути використаний при розгляді інших мовних концептів. Таким чином, розуміючи результати дослідження способів репрезентації концептів «жах» / «страх», можна зробити висновок, що для людини переживання жаху / страху є глибоким, болісним почуттям, яке зачіпає як психіку так і фізичний стан. Варто також відзначити тенденцію до підкреслення адаптаційної функції страху, про що свідчить переважання в оповіданнях ситуацій, що описують навмисне викликання страху, тому головний герой не наважується на ту чи іншу дію.
