Abstract:
У даній курсовій роботі досліджується національно-культурна специфіка антропонімів у системі фразеологічних одиниць іспанської та української мов в типологічному аспекті. Розглядаються особливості використання імен людей у фразеологізмах обох мов, аналізується їх значення та виражальні можливості. Дослідження спрямоване на виявлення схожих та відмінних рис у використанні антропонімів у фразеологічних одиницях іспанської та української мов, що дозволяє зробити висновки про культурні та мовні особливості мов. Фразеологізми з іменами людей можна розподілити за певними темами, які безпосередньо стосуються різних видів діяльності людини або етапів її життя та розвитку. Задля структурованого дослідження фразеологічних одиниць, варто зрозуміти звʼязок, який існує між їх компонентами.
Також була зʼясована мотивація утворення фразеологізмів обох порівнюваних мов. Усі сталі вирази з власними іменами сформувалися під впливом різних історичних та суспільних подій. Вони утворюються спонтанно та закріплюються у мовленні наступних поколінь.
Виявлено, що серед спільних ознак між фразеологізмами іспанської та української мов є біблійне походження деяких з них, проте інші усталені вирази різняться як за граматичною, так і за семантичною структурою. Але навіть незважаючи на той факт, що дві порівнювані мови мають різні імена людей, віднайти подібні фразеологізми можливо, щоб пояснити одне й те ж саме поняття чи явище.
