Abstract:
Робота на тему «“Хибні друзі перекладача” в контексті сучасних
підходів до інтерпретації феномену міжмовної омонімії» присвячена
дослідженню явища міжмовних аналогізмів в межах іспанської та української
мов та їхнього впливу на процес перекладу.
«Хибні друзі перекладача» — складова лексичного запасу будь-якої мови
світу. В галузі перекладознавства ця специфічна лексична категорія вимагає від
фахівця особливої уваги, так як через схожість своєї графічної та фонетичної
форми уподібнюється до інших слів, утворюючи фальшиві асоціації. «Хибні
друзі», або міжмовні аналогізми, є одним з найпроблематичніших типів лексики
в інтерпретуванні мовцями та є потенційною «загрозою» для здійснення
коректного перекладу. Робота охоплює питання феномену міжмовної омонімії комплексно.
Передусім, розглянуто його теоретичну складову: підхід до явища омонімії у
перекладознавстві, як та за якими факторами лінгвісти класифікують «хибних
друзів», причини виникнення міжмовних аналогізмів, проблеми та потенційні
труднощі у роботі з псевдоеквівалентною лексикою. Окрім наведених теоретичних засад феномену міжмовної омонімії,
здійснено детальний аналіз практичної складової явища, який було спрямовано
на дослідження і застосування можливих перекладацьких прийомів у роботі з
псевдоеквівалентною лексикою. У результаті, наведено і проаналізовано низку
прикладів вживання та інтерпретування найпоширеніших «хибних друзів
перекладача» іспаномовного соціально-політичного дискурсу та варіанти їх
коректного адаптування українською мовою.
