Abstract:
У статті розроблено й апробовано комплексну різнорівневу методику зіставного дослідження
звукосимволічних синестезійних метафор в українських і грецьких віршованих текстах кінця
ХІХ – початку ХХ століття. Докладно розглянуто теоретичні засади й методологічні підходи
до дослідження поетичного мовлення загалом і звукосимволічних синестезійних метафор як
компонентів віршованого тексту зокрема. Обґрунтовано ідею про ідіолект віршованого / поетичного
мовлення як системи лінгвальних засобів, що зумовлені контекстом, механізмами концептуальної
інтеграції, когнітивними й метапрагматичними властивостями творення. Особливу увагу приділено
виявленню стилістично маркованих і домінантних засобів в індивідуальному поетичному
ідіолекті, що формують мовну картину світу поета. Розроблена різнорівнева методика зіставного
аналізу звукосимволічних синестезійних метафор передбачає їхнє вивчення на різних рівнях з
акцентом на взаємодії фонетичних і семантичних засобів творення метафоричних конструкцій.
Дослідження здійснено на лексико-семантичному рівні за допомогою компонентного аналізу для
оптимізації процесу розуміння смислів різних семантичних полів сенсорних модальностей та їхніх
комбінаторних можливостей і включає метапрагматичний аналіз, що враховує соціокультурний, історичний контексти творення та сприйняття метафор. Особливу увагу приділено когнітивним
механізмам, які лежать в основі творення таких метафор. Впроваджено експериментальний метод
комп’ютерної лексикографії з використанням ресурсу Lexonomy на базі корпусного менеджера
SketchEngine для створення корпусу синестезійних метафор, а також запропоновано й описано
етапи створення словника значень синестезійних метафор відповідно до використаної методики
аналізу. Зроблено висновок про те, що застосування різнорівневого підходу до зіставного
вивчення звукосимволічних метафор у текстах двох культурних традицій дає змогу простежити
взаємозв’язки між мовою і культурою в контексті поетичного мовлення, а також дозволяє
виявити глибинні зв’язки між мовними структурами та культурними особливостями. Отримані
результати можуть бути використані для подальших досліджень процесів творення синестезійних
метафоричних моделей у віршованому / поетичному мовленні українських і грецьких поетів.
