A multilevel methodology for studying sound-symbolic synaesthetic metaphors in the poetic texts of Ukrainian and Greek poets (late 19th – early 20th centuries)

Abstract

У статті розроблено й апробовано комплексну різнорівневу методику зіставного дослідження звукосимволічних синестезійних метафор в українських і грецьких віршованих текстах кінця ХІХ – початку ХХ століття. Докладно розглянуто теоретичні засади й методологічні підходи до дослідження поетичного мовлення загалом і звукосимволічних синестезійних метафор як компонентів віршованого тексту зокрема. Обґрунтовано ідею про ідіолект віршованого / поетичного мовлення як системи лінгвальних засобів, що зумовлені контекстом, механізмами концептуальної інтеграції, когнітивними й метапрагматичними властивостями творення. Особливу увагу приділено виявленню стилістично маркованих і домінантних засобів в індивідуальному поетичному ідіолекті, що формують мовну картину світу поета. Розроблена різнорівнева методика зіставного аналізу звукосимволічних синестезійних метафор передбачає їхнє вивчення на різних рівнях з акцентом на взаємодії фонетичних і семантичних засобів творення метафоричних конструкцій. Дослідження здійснено на лексико-семантичному рівні за допомогою компонентного аналізу для оптимізації процесу розуміння смислів різних семантичних полів сенсорних модальностей та їхніх комбінаторних можливостей і включає метапрагматичний аналіз, що враховує соціокультурний, історичний контексти творення та сприйняття метафор. Особливу увагу приділено когнітивним механізмам, які лежать в основі творення таких метафор. Впроваджено експериментальний метод комп’ютерної лексикографії з використанням ресурсу Lexonomy на базі корпусного менеджера SketchEngine для створення корпусу синестезійних метафор, а також запропоновано й описано етапи створення словника значень синестезійних метафор відповідно до використаної методики аналізу. Зроблено висновок про те, що застосування різнорівневого підходу до зіставного вивчення звукосимволічних метафор у текстах двох культурних традицій дає змогу простежити взаємозв’язки між мовою і культурою в контексті поетичного мовлення, а також дозволяє виявити глибинні зв’язки між мовними структурами та культурними особливостями. Отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень процесів творення синестезійних метафоричних моделей у віршованому / поетичному мовленні українських і грецьких поетів.