Abstract:
В статті представлено інтерсеміотичний аналіз прийомів візуалізації у прозі Гемінґвея та голівудських екранізаціях його творів. Глибокий підтекст Гемінґвея забезпечує полівізуальність літературної основи, яка протиставлятися моновізуальності екранізації. Особлива увага приділяється кінематографічному жанру "нуар", техніки якого допомогли знайти "стилістичний камертон" до оповідання Гемінґвея "Вбивці". Виокремлюються основні лексичні групи мовного спектру Гемінґвея, які забезпечують "кінематографічний ефект", інтерпретовані в жанрі "нуар".