Abstract:
Курсова робота присвячена аналізу особливостей способів перекладу англійської безеквівалентної лексики у контексті кінодискурсу в сучасному україномовному дублюванні.
Аналіз семіотичної класифікації безеквівалентних лексем продемонстрував найбільшу розповсюдженість реалій та власних назв, які становлять по 21% від загальної кількості досліджуваних лексем.
Проаналізувавши безеквівалентну лексику в оригінальному аудіовізуальному тексті та його перекладі українською мовою, було зроблено висновок, що найпоширенішим способом відтворення безеквівалентних лексичних одиниць є узагальнення–19%. За ним йдуть метод описового перекладу (12%), модуляція (4%), морфологічна заміна (4%), приблизний переклад (4%), повна перестановка (4%), та конкретизація (4%). Найменш використовуваним, за результатами аналізу, є калькування (2%).
