Abstract:
У статті розглянуто французькі дитячі лічилки – вірші малої форми із чіткою ритмічною
структурою, що використовуються для справедливого розподілу ролей у грі. З погляду когнітивної
лінгвістики, ментальний простір французьких дитячих лічилок є концептуальним утворенням, яке
вибудовується безпосередньо в процесі мислення та мовлення і відображає спосіб осмислення
реального, передбачуваного чи вигаданого. Гра слів, що розуміється як когнітивний феномен, що
відображає ментальну перспективу особистісного бачення світу, реалізується в текстах французьких
дитячих лічилок на семантико-синтаксичному, фонологічному та лексичному рівнях і відображає
національно-культурну специфіку французького світосприйняття. У структурно-композиційному
аспекті основою французьких дитячих лічилок є композиційний фрагмент, що репрезентує певну
текстову ситуацію за допомогою комплексу мовних засобів. Структурну основу інваріантної
моделі композиційного фрагмента, відповідно до визначальної ролі функцій в організації
його змістовної сторони, утворює дієслівний ряд, що містить сім компонентів. Відтворення
персонажа відповідно до певного сегмента простору зумовлює переважне використання в цій
ланці екзистенційних та локативних конструкцій. Проведене в статті дослідження французьких
дитячих лічилок, спрямоване на комплексне виявлення лінгвокогнітивних засобів та елементів
їх структурно-композиційної будови, не є вичерпним за своїм обсягом і відкриває перспективи
в теоретичному та практичному плані, які вбачаються в застосуванні запропонованої методики в
процесі дослідження різних жанрів ігрової поезії.
