Abstract:
Актуальність теми магістерської роботи зумовлена стрімким
зростанням ролі аудіовізуального контенту в сучасному інформаційному
просторі та необхідністю його якісної локалізації для україномовної аудиторії.
Кінодискурс як специфічна форма комунікації потребує особливих підходів до
перекладу, оскільки поєднує вербальні, візуальні та звукові коди в єдиній
семіотичній системі. Центральною категорією організації екранного наративу
виступає хронотоп - взаємозв'язок часових і просторових координат, що
визначає структуру художнього світу екранного твору.
У сучасній лінгвістиці та перекладознавстві відзначаємо посилений
інтерес до засобів відтворення екранного хронотопу, особливо в контексті
міжкультурної комунікації. Художнє моделювання часопростору не лише
формує наративну канву фільму чи серіалу, а й відображає культурологічні
особливості епохи, що робить його вивчення релевантним для
лінгвокультурології, етнолінгвістики та теорії художньої комунікації. Переклад
історичних серіалів, які відтворюють віддалені часові періоди та специфічні
локуси, становить окремий виклик для перекладача, адже вимагає узгодження
історичної достовірності з комунікативними потребами сучасної цільової
аудиторії. Функціональний контекст хронотопу в історичному кінодискурсі дозволяє
глибше осмислити механізми конструювання екранної реальності та способи її
адаптації засобами іншої мови. Саме це й зумовило вибір теми нашого
дослідження.
