Національно-специфічний компонент фразеологічних одиниць української та іспанської мов у ракурсі антропоцентричної парадигми науки про мову

Abstract

Кваліфікаційну роботу магістра присвячено дослідженню національно-специфічного компоненту фразеологічних одиниць іспанської та української мов. У даній роботі увагу зосереджено на комплексному та системному аналізі етнокультурних та ментально-образнихмоделей метафоричного кодування дійсності мовцему межах парадигми антропоцентризму. Перший розділ присвячено аналізу теоретичних засад: феномену національного менталітету та його взаємозв’язку з мовою; фразеології та поняття «національно-специфічний компонент» у ракурсі антропоцентричної парадигми. Особлива увага приділяється дослідженню феномену мовної реальності та свідомості мовця, їхньому відображенні та роліу формуванні фразеологічних одиниць мови. У другому розділі досліджено аспект перекладності та неперекладності фразеологічних одиниць із наявним у них національно-специфічним компонентом. Здійснено аналіз оптимальності та практичної ефективності виділених стратегій перекладу у межах іспано-української лінгвоплощини. Запропоновано рекомендації щодо успішного іншомовного відтворення етноспецифічної компоненти фразеологізму.